У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
воскресенье, 3 мая 2015 г.
Забезпечення фізико-хімічної хбереженості архівних документів
З МЕТОЮ УСУНЕННЯ причин прискореного старіння та руйнування документів; відновлення їх властивостей, технічних характеристик, тривкості; виготовлення копій документів за допомогою засобів відтворення та копіювання в архівах здійснюють реставраційне та консерваційно-профілактичне оброблення документів.
Технологія зберігання архівних документів
2. Вимоги до архівних будівель і приміщень архівів
2.2. Будівлі архіву слід розміщувати в місцях, що перебувають поза зонами затоплення або дії ґрунтових вод, а також віддалених від пожежонебезпечних об'єктів (нафтосховищ, автозаправних станцій, автостоянок тощо), від об'єктів, що забруднюють повітря агресивними газами та пилом (підприємств із шкідливими технологіями, ТЕЦ тощо), торгівельних та інших об'єктів, що можуть створити кризову ситуацію в архіві і навколо нього.
Види архівного описування
Перший вид описування називають ідентифікаційним, або основним, базовим. Тут визначають найменування фонду або заголовок справи, встановлюють дати створення документів, їхні просторові координати, форму передання запису інформації, джерело походження інформації, історію документів. Фактично створюється описова модель комплексу документів для ідентифікації описуваного архівного матеріалу, надання йому таких інформаційних характеристик, які б допомогли виокремити його серед інших матеріалів. Цьому виду описування підлягають усі документи після того, як вони згруповані у справи-одиниці зберігання і віднесені до конкретного архівного фонду – основної облікової одиниці НАФ. Саме на ньому базується описування архівного матеріалу на наступних етапах його відтворення спочатку в облікових документах архіву, а потім в архівних довідниках.
Архівне описування
Архівне описування - це процес створення вторинної документної інформації шляхом аналітико-синтетичного опрацювання первинної документної інформації та відбирання і відтворення в описовій статті характеристик документа.
Комплектування архівів
Комплектування архіву – це систематичне, цілеспрямоване і планомірне поповнення його фондів профільними для нього документами державних органів, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, а також громадян та їхніх об'єднань на всіх можливих носіях, що мають наукову, історико-культурну цінність.
Обчислення строків зберігання докментів
Обчислення термінів зберігання документів проводять з 1 січня наступного за діловодним року.
Переліки документів
Для полегшення експертизи цінності документів розроблено систему переліків документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів.
Діяльність експертних комісій
Експертні комісії (ЕК) розглядають методичні і практичні питання експертизи цінності документів на підставі чинних принципів і критеріїв.
Завдання експертизи цінності документів
Під експертизою цінності розуміють визначення експертними комісіями наукового, історико-культурного та практичного значення документів. Її основними завданнями є:
Планування, звітність і економічна діяльність
Планування - це визначення видів і обсягів робіт працівників на певний період відповідно до мети і призначення державного архіву.
Виробничі підрозділи архіву
Серед виробничих підрозділів архіву головним є архівосховище – спеціалізоване приміщення для зберігання документів. Воно, як правило, має необхідне технологічне обладнання і устаткування.
Статус та структура архівів
Державний архів - це створена державою установа, призначена для формування НАФ, обліку і зберігання архівних документів, забезпечення використання архівної інформації.
Склад і структура НАФ
Зупинимося докладніше на структурі НАФ України, складі його документів. НАФ включає три основні групи документів, які становлять власність України:
Історія сукупного національного архівного фонду
Паралельно з ЄДАФом на теренах України (як інших союзних республік) з 1929 р. існував Єдиний партійний архівний фонд ВКП (б). Двозначність терміна “єдиний”, що виникла у зв'язку з цим, була знята лише в 1941 р. із запровадженням поняття ДАФ.
Система архівних установ України
Стаття 22. Архівні установи
Архівні установи можуть засновуватися на будь-якій формі
власності. Засновниками архівних установ можуть бути державні
органи, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні
особи.
Архівна система та її види
Архівна система – це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів і технологій її ведення, що забезпечують цілісність та скоординованість функціонування архівних установ.
Розвиток архівної справи в незалежній Україні
Відновлення державної незалежності України (1991 р.) поклало початок новому етапові у розвитку архівної справи, відродженню її національних традицій, демократизації архівної системи.
Архіви за часів радянської влади
Зі встановленням радянської влади в Україні архівне будівництво здійснювалося за декретом “Про реорганізацію і централізацію архівної справи” (1918 р.).
Архіви в Україні кінця 18-19 ст
Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
Зміни в адміністративному управлінні українськими територіями впливали на долю архівних фондів. Архіви ліквідованих установ надходили у розпорядження нових адміністративно-територіальних органів.
Архівна справа Козацько-Гетьманської доби
Український державний архів 17 ст.
Початок українського Державного архіву дослідники пов'язують з зародженням козацтва, формуванням Запорозької Січі і виникненням козацького управління.
При гетьмані існувала Генеральна військова канцелярія, до якої надходили і відкладалися численні акти про внутрішнє врядування, дипломатичні зносини з сусідніми країнами. Необхідність наведення різних довідок для гетьманського правління обумовила утворення архіву при Генеральній військовій канцелярії. На чолі архіву стояв генеральний військовий писар.
Архіви Литовсько-Польської доби
З великокнязівської канцелярії, яка мала загальнодержавний характер, виходили документи, що регламентували життя на території ВКЛ: господарство, фінанси, військову справу, суд, зносини з іншими державами. Акти, видані від імені великого князя, зосереджувалися в архіві, відомому під назвою “Литовська метрика” (ЛМ).
Архівознавство в Київській Русі і Галицько-Волинській державі
Найдавніші писемні документи – грамоти періоду Київської Русі – виникали як результат взаємовідносин між великим князем і його васалами, між окремими феодалами. Документи, які засвідчували права успадкування, відображали діяльність землевласників, збиралися і зберігалися у дружинників і бояр.
Джерельна база та історіографія
Класифікацію писемних архівознавчих джерел проводять за критеріями, прийнятими в сучасному історичному джерелознавстві.
Звязок з іншими науками
- З палеографією - наука, що вивчає фізико-географічні умови на поверхні Землі.
- Дипломатикою - урядові відносини, що стосуються міжнародних відносин.
- Сфрагістикою - вивчає печатки, їх історію і справжність.
- Текстологією - історія і критика текстів літературних памяток, а також їх публікація.
- Метрологія - наука про міри ваги.
- Хронологією - запис історичних подій в часовій послідовності
Також повязано з документознавством, технічними та природничими науками, правознавством, філософією тощо
Предмет, обєкт та методи архівознавства
В сучасній професійній лексиці поняття “архів” має два основних значення:
- соціальна інституція (спеціалізована установа), що забезпечує потреби суспільства у ретроспективній документній інформації через архівні документи, організуючи їхнє зберігання та користування ними;
- сукупність документів, сформованих внаслідок діяльності установ, підприємств, організацій, окремих осіб.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)