воскресенье, 3 мая 2015 г.

Джерельна база та історіографія

Класифікацію писемних архівознавчих джерел проводять за критеріями, прийнятими в сучасному історичному джерелознавстві.

  1. По-перше, це нормативні акти та інші документи державних органів і владних структур, політичних партій, громадських і релігійних організацій, творчих спілок, пов'язані із заснуванням архівів, визначенням їхнього профілю і структури. 
  2. По-друге, праці, промови і виступи державних і громадських діячів з питань архівної політики, діяльності архівних установ. До цієї групи джерел належать і праці відповідальних працівників, діяльність відповідних установ. 
  3. Третю групу становлять так звані масові джерела, насамперед матеріали преси, найрізноманітніші довідники. Серед них пріоритетними є матеріали архівної періодики, зокрема журнали “Архівна справа” (1926-1931 р.), “Радянський архів”, “Архів Радянської України” (1932-1933 р.), “Бюлетень Центрального архівного управління УРСР”, “Архіви України” (з 1965 р.), “Студії з архівної справи та документознавства” (з 1996 р.) та ін. 
  4. До четвертої групи джерел належать інструктивні та довідково-інформаційні матеріали органів та установ архівної сфери. Йдеться про службові інструкції, правила, путівники, довідники та інші, які дають цінну інформацію щодо технології архівної роботи. 
  5. Джерельне значення мають і наукові праці з історії, теорії та організації архівної справи, матеріали науково-практичних конференцій. 
  6. Як окрему групу слід виділити мемуари, спогади, щоденники і листування істориків, архівознавців та архівних працівників. Хоч кількість джерел цієї групи досить обмежена, проте збереглися спогади М.Грушевського, Д.Дорошенка, М.Костомарова, О.Оглоблина, Н.Полонської-Василенко та ін. істориків, особові фонди видатних архівознавців.
Історіографія та етапи становлення архівної справи:
  1. друга половина 19 ст. - цей процес проходить майже одночасно на українских землях, які були в складі Російської та Австрійсько-Угорсьуої імперії. Іторія тісно повязана з традиціями Києво-Могилянської академії, Університету Святого Володимира. Київської археографічної комісії, діяльністю наукових історичних шкіл.
  2. охоплює перші три десятиріччя 20 ст, тут закладалися основи створення ЄДАФ України, розроблялася та впроваджувалася архівна термінологія, розроблялася методика описування архівних фондів, експертизи цінності документів.
  3. (30-і – початок 50-х років) пов'язаний з остаточним утвердженням тоталітаризму в СРСР. У цей час більше централізовувалася архівна система, максимально звужено доступ до архівів. Масові репресії, голодомор, великий терор торкнулися працівників архівної галузі. У 40-ві роки Радянська архівна система була поширена на архіви західних областей України. Значних втрат архівознавство зазнало під час другої світової війни. У повоєнні роки було здійснено деякі заходи щодо відбудови архівів, повернення з евакуації документальних ресурсів, кадрового оновлення галузі. Важливою подією було відкриття на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка кафедри архівознавства (1944 р.).
  4. З середини 50-х років окреслився четвертий етап історії архівознавства, який тривав до розпаду СРСР. Його початок пов'язаний з хрущовською “відлигою”, критикою культу особи Сталіна, активізацією історичних досліджень, що не могло не позначитися на архівній системі. Залишаючись під повним партійно-державним контролем, архівна справа сформувалася в окрему галузь, якою керувало Головне архівне управління при Раді Міністрів СРСР (1966 р.).
    У 60-80-х роках помітно розширилася тематика архівознавчих досліджень в Україні, вийшли праці з історії, теорії і практики архівної справи.
  5. Проголошення у серпні 1991 р. державної незалежності України, а отже з потребою суспільства і держави в новому осмисленні долі архівів, значення історико-архівознавчих, джерелознавчих та археографічних досліджень, з прийняттям Закону України “Про національний архівний фонд і архівні установи” (1 редакція - 24.12.1993, 2 редакція - 13.12.2001 р.), з реформуванням архівної системи в Україні, її демократизацією. Помітними подіями в житті архівів були наукові конференції “та архівознавчі читання в КНУ ім. Шевченка, заснування журналів "Архівіст" і "Памятка". У 2002 році вишла робота "Нариси з історії архівної справи"(Боряк, Калакура, Матяш). 

Комментариев нет:

Отправить комментарий