Список термінів

У цьому  Законі  наведені  нижче  терміни вживаються у такому 

значенні: 

     архівний документ - документ незалежно від  його  виду,  виду 

матеріального  носія  інформації,  місця,  часу  створення і місця 

зберігання  та  форми  власності  на нього, що припинив виконувати 

функції,  для  яких  був  створений, але зберігається або підлягає 

зберіганню  з  огляду  на  значущість  для  особи,  суспільства чи 

держави  або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна; 

     документ  Національного  архівного фонду - архівний документ, 

культурна  цінність  якого визнана відповідною експертизою та який 

підлягає державному обліку і зберіганню; 

     Національний архівний  фонд - сукупність архівних документів, 

що  відображають   історію   духовного   і   матеріального   життя 

Українського народу та інших народів, мають культурну цінність і є 

надбанням української нації; 

     експертиза цінності документів - всебічне вивчення документів 

з метою внесення їх до Національного архівного фонду або вилучення 

з  нього,  проведення  грошової  оцінки  документів  Національного 

архівного  фонду,  віднесення  їх  до  унікальних  і  встановлення 

строків  зберігання  документів,  що  не  підлягають  внесенню  до 

Національного архівного фонду;

     унікальний документ - документ Національного архівного фонду, 

що  становить  виняткову культурну цінність,  має важливе значення 

для формування національної самосвідомості Українського  народу  і 

визначає його вклад у всесвітню культурну спадщину; 

     особистий архівний документ - архівний документ, що створений 

фізичною  особою  або  безпосередньо  її  стосується; 

     архівна справа   -  галузь  життєдіяльності  суспільства,  що 

охоплює наукові,  організаційні, правові, технологічні, економічні 

та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов'язані із 

нагромадженням,  обліком,  зберіганням  архівних   документів   та 

використанням відомостей, що в них містяться; 

     діловодство -    сукупність    процесів,    що   забезпечують 

документування управлінської інформації і  організацію  роботи  із 

службовими документами; 

     архівна   установа,  архів,   архівний   підрозділ,  архівний 

відділ - це  відповідно  установа  чи  структурний  підрозділ,  що 

забезпечує  облік  і зберігання архівних документів,  використання 

відомостей,  що  в  них  містяться,  та  формування  Національного 

архівного  фонду  і/або  здійснює управління,  науково-дослідну та 

інформаційну діяльність у сфері архівної справи і діловодства; 

     державна архівна установа -  архівна  установа,  що  здійснює 

свою діяльність за рахунок коштів Державного бюджету України; 

     приватне архівне зібрання - зібрання архівних документів,  що 

є власністю однієї або кількох осіб; 

     таємний архів -  архівна  установа,  про  існування  якої  не 

заявлено публічно; 

     користувач  архівними  документами  -  фізична  або  юридична 

особа,  яка відповідно до законодавства ознайомлюється з архівними 

документами;  

     довідковий апарат - довідники у будь-якій  формі  (путівники, 

описи,  каталоги, покажчики, бази даних, номенклатури справ тощо), 

призначені для  пошуку  архівних  документів  або  відомостей,  що 

містяться в них; 

     номенклатура справ  - обов'язковий для кожної юридичної особи 

систематизований  перелік  назв  справ,   що   формуються   в   її 

діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ; 

     архівна довідка  -  документ  архівної  установи,  оформлений 

відповідно до законодавства,  що містить  інформацію  про  предмет 

запиту на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових 

даних.